
Поезія – найдавніший духовний
скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя ,
любов до краси. Кожен поетичний твір – це своєрідна музика, під яку слова
починають «танцювати» під закладений у них ритм, сплітаються навколо почуттів і
теми. Це краса звуку у гармонії з почуттями, відгук душі у словах, луна від
стуку серця. Поезія — це сум, чарівність, музика, дотик до душі, струни якої ще
довго будуть бриніти. І чим частіш — тим краще. Аби ширше привернути увагу
людства до мистецтва слова, 1999 року ЮНЕСКО ухвалила відзначати 21 березня як
Всесвітній день поезії. З 17 по 21 березня в бібліотеці було організовано книжкову
виставку "Поезія – це завжди неповторність…". На виставці
представлено відомості про життя і творчість відомих поетів та їх поетичні
твори. Як відомо, однакових поетів не буває, бо в кожному є щось своє,
незвичайне. З кожним поетом асоціюються свої рими, свої думки, свій настрій,
свої слова… Вивчаючи творчість того чи іншого поета ми маємо унікальну
можливість побути з думками поета наодинці, відкрити для себе його внутрішній
світ та настрій. І якщо цей настрій співпаде з настроєм читача, то другий
назавжди запам’ятає віршовані строки автора, поділиться ними із своїми рідними
та друзями. Тоді поетичний твір відродиться заново, набуде нового, неповторного
значення.
Що таке поезія?
Це – мука:
Підступає, множиться,
болить.
Іноді візьме тебе за руку,
Іноді відпустить і мовчить.
Що таке
поезія?
Це – свято:
Грає в тобі музикою
слів,
Молодечо, радісно,
крилато
Викресає іскру з
почуттів.
Що таке поезія?
Це – совість:
Бо коли несила говорить,
То вона заплаче… І говорить,
І сльозою кожною
бринить.
Що таке поезія?
Це – проза,
Що до рими пнеться в
лабіринт.
Вулканічна лава, що
морозить.
Жар вогню, що в спеку
холодить.
Що таке поезія?
Молитва.
Звернення до Бога і
людей.
Це - любові невимовне
світло,
Що до Тебе крізь цю ніч
веде.