Традиційні та інноваційні форми інформаційно – бібліографічного обслуговування

Інформаційна діяльність будь-якої бібліотеки має поєднувати традиційну роботу з розкриттям власних ресурсів та використання різноманітних інформаційно-бібліографічних форм і засобів, вибір яких у кожній окремій бібліотеці визначається цільовим та читацьким призначенням. Для посилення інформаційної функції бібліотека має:

1) розширювати склад своїх фондів з урахуванням змін у читацькому попиті;

2) підвищувати якість довідкового апарату – каталогів і картотек – як джерела бібліографічних і фактографічних відомостей;

3) шукати нові форми інформаційного обслуговування.

З цією метою можна впроваджувати в практику роботи як традиційні, так і інноваційні форми та методи інформаційно-бібліографічного обслуговування.

День виведення війск із Афганістану

Пекучі рани Афганістану

Віват усім, хто повернувся з поля брані

З Єгипту, Сирії, Анголи, Сомалі,

Хто бачив смерть в крутих горах в Афгані,

І тим, хто не прийшов до рідної землі,

Кого не стріла рідна мати на порозі…

І хай торочать злії язики,

Залишитесь Ви в пам’яті народу

Синами рідної Вітчизни навіки!

15 травня 1988 року відповідно до Женевської угоди почався перший етап виводу військ із Афганістану. Останній, другий, етап закінчився 15 лютого 1989 року.

Через афганську війну (1979-1989 рр.) пройшло понад 160 тисяч осіб, призваних до лав Радянської Армії з України. Тривала афганська війна жорстоко зачепила усіх її учасників, і особливо сім’ї. Це незагоєна рана, невідступний біль. Більш як 200 тисяч солдатів і офіцерів були нагороджені бойовими орденами та медалями, а 87 стали Героями Радянського Союзу. Афганська війна залишила тяжкі наслідки для України. Не повернулися додому 3360 її синів, з яких 3280 загинули, а 80 пропали без вісті та потрапили в полон.

 На сьогоднішній день в Україні мешкає близько 150 тисяч учасників війни в Афганістані. З них було поранено понад 8000 і 3560 стали інвалідами. Залишились без підтримки синів 1982 батька і 2729 матерів здебільшого пенсійного віку. Стали вдовами 505 жінок і сиротами — 711 дітей. 15 лютого воїни-інтернаціоналісти України відзначають на державному рівні День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, ініціатором якого виступила Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

Літературний перегляд on PhotoPeach

книги-ювіляри 2015

Як на книжчини іменини

Читання - це завжди насолода. А особливо коли знайомишься з книгами у яких день народження. Презентуємо подорож-знайомство з книгами -ювілярами.

Інтернет новини

Всесвітній день безпеки Інтернету

Інтернет - унікальна мережа, що об`єднує мільйони комп`ютерів по всьому світу. Завдяки Інтернету ми можемо спілкуватися з людьми, які знаходяться у найвіддаленіших куточках планети. Інтернет є середовищем де зберігається велечезна кількість інформації, в тому числі конфідеційної. з метою її нерозглошення було запровадженно Всесвітній день безпеки Інтернету. Відзначається він у вівторок другого тижня лютого. Цього дня активісти закликають до об`єднення зусиль, задля безпечного перебування в Інтернеті.
"Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі українські батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Їм варто прийти до розуміння, що вони несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в інтернеті, як і на вулиці або в метро. Інакше вони можуть зіткнутися із цілком реальними результатами віртуального спілкування"

Ірина Колесник, дитячий і сімейний психолог, консультант Психологічного центру особистісного та професійного розвитку ALTERA

Цікаві цифри (за матеріалами досліджень компанії "Київстар") 

• 78% українських дітей старше 6 років користуються інтернетом;
• 24% батьків не знають про те, що їхні діти виходять в інтернет через мобільні телефони;
• 9% батьків не підозрюють, що їхні діти виходять в інтернет через мобільні телефони батьків;
• 8% батьків не знають, що їхні діти відвідують інтернет-клуби;
• 27% дітей зізналися, що в інтернеті з ними контактували незнайомці, 30% з них пішли на контакт;
• 28% висилали фото віртуальним знайомим;
• 7% ділилися в інтернеті інформацією про сім'ю.

Поради батькам: 

1. Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів. 
2. Установіть комп'ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням. 
3. Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням. 
4. Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп'ютера! 
5. Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім'я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті. 
6. Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала. 
7. Переглядайте інформацію, що міститься в комп'ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам'ятайте, що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів. 
8. Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп'ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.

Пам`ятка для батьків "Навіщо дітям Інтернет"

Цікаво

Шановні читачі блогу!

 Хочу поділитися цитатою, яка мені дуже сподобалася.

Ювілей поета

Нет времени у вдохновения

10 февраля исполняется 125 лет со дня рождения Бориса Пастернака, лауреата Нобелевской премии 1958 года, поэта прозаика, переводчика.

Плайкаст до дня народження 
Б. Пастернак в ресурсах Інтернет

Бібліографічна продукція

Бібліографічні видання:

 різновиди та методика створення

Сьогодні бібліотеки як інформаційні центри покликані створювати необхідні умови для реалізації конституційного права на вільне отримання інформації із загальнодоступних джерел. Успішне вирішення цих завдань пов’язане з активним впровадженням і використанням у шкільних бібліотеках комп’ютерної технології, що дозволяє в більш широких масштабах організувати забезпечення інформаційних потреб читачів. Автоматизація бібліотечних процесів, створення електронного каталогу, доступ бібліотек до світових інформаційних ресурсів через Інтернет дають можливість створення якісної, бібліографічної продукції. Тому останнім часом велике значення набула видавнича діяльність бібліотек, як один з напрямків інформування користувачів, просування книги та читання. Основоположним документом інформаційно-бібліографічної діяльності є ГОСТ 7.0-99 «Інформаційно-бібліотечна діяльність, бібліографія: Терміни та визначення». Він виділяє три основних типи бібліографічних посібників - бібліографічний покажчик, бібліографічний список і бібліографічний огляд, хоча відомі й інші типи посібників, які можна розглядати вже як варіанти названих. Бібліографічний посібник в найбільш узагальненому вигляді визначається як упорядкована множина бібліографічних записів Тобто наявність бібліографічного списку або бібліографічного запису відрізняє бібліографічний посібник від інформаційного. Заголом бібліографічні посібники можна розділити на дві групи: посібники великих форм та посібники малих форм. Великими формами визнано вважати бібліографічні покажчики, путівники, нариси та огляди, бібліографічні антології та енциклопедії. Малі форми бібліографії – рекомендаційні списки літератури, пам'ятки, закладки, листівки, буклети, плани читання і т.п. Традиційно бібліотеки створюють універсальні, тематичні, краєзнавчі, персональні, поточні, анотовані посібники переважно малих форм. Вони випускають широкий круг інформаційно-бібліографічної продукції для різних категорій користувачів, орієнтуючись на їх читацькі запити і потреби, враховуючи вікові особливості. Останнім часом набули популярності саме малі форми рекомендаційної бібліографії, тому що допомогають своєчасно донести до читача інформацію про нову літературу, письменників, про все, що цікаво молодому користувачеві. При складанні посібників «малої форми» потрібно враховувати, що вони оформляються барвисто, забезпечені невеликими рекомендаційними анотаціями, які написані жваво і цікаво Дані матеріали допоможуть познайомитися з видами інформаційно-бібліографічних посібників, методикою їх складання