Творча палітра

На творчім злеті променистих крил

кружляє Копиленкова планета

Для дітей О. Копиленко писав багато і плідно.

 І діти знали і любили письменника.

Ю. Дольд-Михайлик

1 серпня виповнюється 115 років О Капиленко  - українського дитячого письменника, педагога, критика.

Творчість Олександра Івановича Копиленка – одного із зачинателів української літератури ХХ століття, який протягом майже 40 років брав участь у її становленні і творенні, належить до недосліджених сторінок історії української літератури. Хоча загальний тираж творів письменника перевищив три мільйони примірників, останнім часом його ім’я згадується дедалі рідше. Учитель за фахом, письменник за покликанням, великий природолюб, Олександр Копиленко народився 1900 р. в м. Костянтинограді ( нині Красноград), що на Харківщині. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Навчався у початковій та вищій початковій школах, потім – в учительській семінарії. У 1916 році закінчує семінарію відмінником природничого факультету.

В 20-і роки О. Копиленко прийшов у літературу. Прийшов, щоб оспівати у своїх книгах багатство душі людської, тайну природи, яку він спостерігав та дуже любив, героїзм трудового народу в боротьбі за здобуття людських прав.

Перші книги Копиленка "Кара-Круча", "Буйний хміль", "Іменем українського народу" висунули письменника в перші лави молодої української літератури.

А перша його книжка для юних читачів "Сенчини пригоди" вийшла в 1928 році. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

«Причин того, чому я почав писати для дітей, немало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. Читав я Марка Вовчка, І. франка. Велике враження справили твори Аксакова, Тургенєва. Як вони уміли писати про природу! А я любив її ще з дитинства. Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами, бив гадюк. Якось, мабуть у 1921 чи 1922 році, мені потрапили до рук два невеличкі томики творів Дніпрової Чайки. Доти я не знав цієї письменниці. Та почитавши Її оповідання і вірші, я побачив, як вона уміла говорити про цікаві речі дітям. Мені самому захотілося так написати.»

1934 році Олександр Копиленко видав збірку оповідань для дітей «В лісі», у якій були цікаві спостереження за природою, життям птахів та тварин. Відтоді і до кінця свого життя він немовби дописував цю книгу. У подальшому під назвою «Як вони поживають» вона отримала популярність серед читачів. Це своєрідна енциклопедія природи для молодших читачів. Написані  непоспішливо, роздумливо, ці оповідання – перлинки ведуть юного читача у незбагненний та неповторний світ природи. який потребує захисту і примноження краси.